Не знаю як для вас, для мене – будь-який суп з перловкою – розсольник. Він має бути кислим та напівпустим (це кодування із дитинства, нічого вже не зробиш))
Перловку в нас не так, щоб поважають, але ячмінь, насправді то не зовсім хлопська їжа
Д’орзо, д’орзотто, мінестроне із перловкою – не брендові, але поширені в Італії буденні страви.
Крупу перлову там використовують як рис і орзо (для різноманіття) так чому б не спробувати додати у перловий суп трішечки сонця, моря, італійських колоритів
Все просто:
(М’ясо вполовину з овочами, води від них у двічі більше)
- Індичку рубимо, і разом із д’орзо – ставимо варити на півтори години. Солимо одразу.
- Красиво подрібнити селеру, моркву і цибулю. Туди ж – часник та чілі.
- Розігрівємо оливкову олію у половину із вершковим маслом. І потихеньку гріємо до того, щоб змінили колір, запрозорішали ніби, запахло овочами рясно.
- Як буде майже все – додаємо мускатного горіху, чорний перець і залишаємо у спокій.
- Як приготується перловка – всипати піджарку..
- І оливки
- І лаврового листа, тім’яну і сушеної петрушки.
- Потримати і ще хвилин із 5 (не більше).
- І на останок зовсім вже не те, до чого звикли – сік лимона і багато, скільки просить смак…
- І досолити
- А ще – дрібненьки скибочки лимону і гарантую – кожну з них ви будете відловлювати й смакувати окремо…
- Італійська кухня мабуть що найдемократичніша у світі), щоб приготувати справжній мінестроне (la minestra – cуп, а мінестроне відповідно це “супне”)
Достатньо взяти … те, що є й зварити), але …
Усе дрібненько, овочі тушити (не смажити), якась засипка і тім’ян чи орегано. Все на нежирному бульйоні.
І буде мінестроне, чи розсольник по новому – вже як подивитись)
Дякую, що прочитали!)
