Гадаю, що не дуже справжній (мій), а справжній сподіваюся, що скоро скуштуємо в Криму на відпочинку))
Якщо приготувати вірно, краще їсти як кавун: тримати за краї, і починать з середини бо руках тече той теплий та смачнючий м’ясний сік.
При цьому кухня в ароматах печеного м’яса, і прямо відчуваєш, що воно перчене, з цибулею, готове… Що тісто як папір. У маслі зовні в тому соці із середини, і ніби все це з Криму, в якому я не був вже 9 років(
Чого і скільки:
Фарш до тіста – один до одного.
Фарш – за класикою баранина чи яловичина, але направду може бути будь-який і навіть суміш. Головне – наполовину із цибулі яку потрібно в блендері змільчити в напівкашу, змішати з м’ясом, посолити поперчити. Можна крапку оцту. Дати відстоятись-просолитись, спробувати і досолити ще, якщо потрібно.
Тісто: борошно, сіль, вода і трішечки рослинної олії. Води – у двічи менше від борошна. Вимішувати важко, але потрібно це зробити більш ніж якісно, тому що це хоч і схоже, але не чебуреки – погане тісто і все можна буде викидати.
Дати йому відлежатись без доступу повітря (у пакеті) щонайменше півгодини, а краще довше, щоб і розкатити було можна і тягнулось як потрібно, й не рвалося.
Що із цим робити:
По шматочку розкатати тонко-тонко, підсипаючи стільки борошна скілько просить.
Є фокус – ми звикли катати від центру – тут так не можна – більше по краях інакше янтик прорветься на зламі й втратить найсмачніше)
Далі – як на фото в галереї: м’яса – від душі, краєчок, щоб красиво – виделкою, і на середньому вогні (у мене 10-11 з 14 позначок), на сухій пательні.
Можете забути про перший й другий – потрібно пристосуватись, а там вже просто – як піде пухирцями (фарш закипить) – перегорнути і тримати стільки ж часу.
На тарілку, в стопку, один за одним змащувать вершковим маслом (як на мене так смачніше)
Їсти від початку той, що знизу. Тому що сік з’являжться коли він трошки охолоне і по руках тече..)
Аш татлы олсун
Дякую що прочитали!)
